ВІРНІСТЬ АБО ВІДДАНІСТЬ

Тема вірності – одне з найчастіше які у терапії. На це є безліч причин, але сьогодні мої міркування не про них. А про те, що таке вірність, ніж вона відрізняється від відданості.

Звичайно, кожній людині в будь-яких відносинах, не важливо, кохання це, дружба чи ділове партнерство, хочеться вірності. І щоб «гарантувати» собі цю вірність іншого, ми часто забуваємо про себе і стаємо відданими своєму партнерові. І, як наслідок, часто виявляємося відданими своїм партнером. 💔

Чи помітили лінгвістичну підказку того, що відбувається, коли ми перестаємо бути вірними і стаємо відданими?

Без лінгвістики – нікуди (філолог – не професія, а стан душі)!

Слово ПРЕДАННОСТЬ походить від ПРЕДАТЬ, ПЕРЕДАТЬ.

Що означає бути вірним комусь? Це означає, ПЕРЕДАТИ СЕБЕ комусь! Нічого не помічаєте?

Так саме! ПЕРЕДАТИ СЕБЕ комусь = ЗРАДИТИ СЕБЕ! ☝️

Ми не відчуваємо власної цінності, ми відмовляємось від своїх пріоритетів на користь пріоритетів когось чи чогось іншого. Ми перестаємо бути вірними собі, чекаючи на вірність від іншого!

Ми на несвідомому рівні демонструємо людям і світу: Я ЗДАНА СОБІЙ ВАМ, ТЕПЕР МОЖУ БУТИ ЗДАНА ВАМИ.

І іншому нічого не залишається, як виконати це наше прохання! Тому що, він не знає, як це – бути вірною людині, яка не вірна сама собі! Ми не показуємо йому це, ми показуємо йому, як нас можна зрадити!

І що ж тоді зрадництво? Це процес передачі нас самим собі! Якщо партнер ВАС зрадил, то він просто ПЕРЕДАВ ВАС самій собі, ПОВЕРнув вас назад, ПЕРЕДАВ вам відповідальність за своє життя і своє благополуччя! І часто буває так, що людина збігає від партнера, який його зрадив, не розібравшись із причиною і не змінивши моделі поведінки, і тоді кожні наступні стосунки сповнені зради!

Пам’ятаєте: «Полюби свого ближнього, ЯК САМОГО СЕБЕ»? З вірністю та сама історія: спочатку собі, а потім уже й ближньому своєму! Тому що, доки в нас не буде вірності собі, у нас буде відданість іншому!

А іншому не потрібна відповідальність за ваше життя та ваше благополуччя – йому б із собою впоратися! 🤦‍♂️

Тепер подивимося, що таке вірність!

Слово вірність походить від ВІРА, яке в одному з варіантів означає також довіру. Всі ці слова походять від праіндоєвропейського слова WER – ІСТИНА – те, що існує об’єктивно, реальний стан справ.

Цікаво, що анаграмою (перестановка букв у слові так, щоб утворилося слово з іншим значенням) до слова ВЕРНОСТЬ є РЕВНОСТЬ. Зверніть увагу, що букви докорінно переставлені саме навпаки!

ЦІКАВО, з якої причини? На моє запитання, що таке ревнощі, я часто чую відповідь – це невпевненість. Правда, коли немає впевненості, вірності, то виникає ревнощі!

Не плутайте ревнощі із захистом кордонів! Ревнощі – це безпідставне почуття тривоги про втрату партнера! Захист своїх кордонів – це ваше право, коли ви бачите, що хтось чи щось реально загрожує цілісності вашої території! 🦁

Але повернемось до вірності! Я думаю, ви вже здогадалися, про вірність кому тут ідеться!

Саме так! Як бачите, всі розглянуті нами значення слів призводять до одного висновку: істинна вірність – це вірність собі! Коли ми вірні собі, ми довіряємо собі, ми впевнені, і ми не станемо передавати себе іншому, зраджуючи себе! І лише в цьому стані ми здатні бути вірними іншому, ми здатні вірити та довіряти!

У Позитивній та Транскультуральній психотерапії ВІРА відноситься до первинних актуальних здібностей, які описують життєвий емоційний досвід людини та походять з нашої базової здатності до кохання. Тобто віра – ця наша здатність та емоційна потреба одночасно!

ВІРНІСТЬ відноситься до вторинних актуальних здібностей – до соціальних поведінкових норм, які походять від базової здібності людини до пізнання. Тобто вірності нам треба навчитися!

Якщо звернутися до екзистенційного аналізу, можна сказати, що вірність собі – це зайняття позиції, відповідальне проживання свого життя. Коли людина проживає свою екзистенцію, вона повністю присутня у своєму житті і дає внутрішню згоду на те, що з нею відбувається. Він співвідносить події та ситуацію зі своїми цінностями і займає внутрішню позицію щодо цього, він живе із самовіддачею, він активно залучений до свого життя! Це ситуація, коли ми говоримо ТАК тому, що відбувається у нашому житті!

І тоді ми бачимо у цьому сенс! Віктор Франкл писав, що сприйняття сенсу – є усвідомлення можливості на тлі дійсності, чи усвідомлення того, що можна зробити щодо цієї ситуації!

Інакше, ми ПЕРЕДАЄМО СЕБЕ чомусь чи комусь! Ми зраджуємо себе, надаючи можливість людям та обставинам вирішувати за нас! І тоді життя з нами трапляється, тоді хтось постійно винний, тоді ми втрачаємо свободу, мешкаємо не своє життя.

Віктор Франкл писав про те, коли людина стає людиною: «Людина, отже, цілком може бути «справжньою», також і там, де вона несвідома; але з іншого боку він «справжній» лише там, де він є відповідальним. Справжнє людське буття починається, отже, взагалі лише там, де більше немає привабливого-буття, щоб припинитися там, де припиняється відповідальне буття. Отже, справжнє людське буття дано лише там, де людину не тягне «воно», але де «Я» робить свій вибір».

Я вже стосувалася теми вільної волі вибору у двох роздумах:

Частина 1. людина або ЛЮДИНА. Роздум на тему Вільної Волі Вибору https://mindexpert.org/2019/11/03/thinking-about-free-will-of-choice/

Частина 2. людина або ЛЮДИНА https://mindexpert.org/2019/11/03/person-or-man-part-2/

Повернімося до лінгвістики: СПРАВЖНІЙ = СПРАВЖНІЙ = СПРАВЖНІЙ = ВІРНИЙ

Вірний собі = правильний для себе, справжній, справжній!

Якщо ми не навчаємось вірності собі, ми втрачаємо свою цінність, стаємо чиєюсь копією!

Цікаво, що у Екзистенційному аналізі є поняття копінгових реакцій. Це невільна, автоматична поведінка, де немає вибору та ухвалення рішення.

Згідно з теорією Позитивної та Транскультуральної психотерапії, на поведінку та реакції людини досить сильний вплив мають базові концепції – засвоєні в дитинстві уявлення людини про себе, про інших, про те, як влаштований світ, і як з ним поводитися.

Часто люди продовжують жити в полоні цих концепцій, навіть коли останні частково чи повністю доводять свою деструктивність. І тоді наші реакції стають автоматичними, неусвідомленими. До базових концепцій відносяться також і уявлення про те, що «чоловік винен, дружина винен, батьки винні, діти винні, друг винен, співробітники винні, уряд має…»

Такі установки призводять до зайвих очікувань і, як наслідок, конфліктів! Це установки, що передають відповідальність за своє життя іншій людині чи обставинам! Тобто, це знову про відданість… і зраду внаслідок аварії ілюзій!

Реакції та концепції людини можуть бути зумовлені дитячими травмами. Ви пам’ятаєте, що вірність – це здатність, якій потрібно вчитися. А в умовах життя в СРСР, де, як у пісні про комсомольську традицію «Раніше думай про Батьківщину, а потім про себе», людей не вчили бути вірними, їх вчили бути відданими. Людина розглядалася, як гвинтик у системі, і за умови чіткого і суворого виконання своїх функцій вона могла передати себе державі, яка мала про неї «подбати». Державі не потрібні були справжні люди – ними складно керувати, і вони не ходять. От і навчали батьки дітей тому, як зраджувати себе, попутно травмуючи їхньою зрадою.

Ці концепції відданості передаються у спадок досі! Іноді усвідомлено і з гордістю: я страждала і ти постраждай! Іноді просто тому, що люди не знають, що таке вірність! 🤷‍♀️

Звичайно, бути вірним собі або відданим іншому – питання вільної волі вибору!

Але вибирати можна тоді, коли ти маєш чітке уявлення про те, з чого тобі належить зробити вибір! А коли знаєш лише одне, а друге залишається невідомим, складно зробити вибір! Тоді залишається лише бажання – я знаю, що не хочу бути відданою і хочу навчитися вірності!

А ви власний вибір зробили?

З любов’ю, ❤️❤️❤️ 
Олена Давиденко

Author: Mindexpert

Психотерапевт, Тренер Базового курсу з Позитивної та Транскультуральної психотерапії, член Всесвітньої Асоціації з Позитивної психотерапії, кваліфікований викладач практик майндфулнес та Програми зниження стресу на основі майндфулнес (MBSR)

Добавить комментарий