ЧИ ЧОМУ КРИТИКУЮТЬ МОЮ ДИТИНУ?

У цій частині, як ви вже здогадалися з назви, я хочу поговорити з вами про критику ваших дітей. Звертатимуся до мам, оскільки основна частина моєї аудиторії – жінки. Чоловіки можуть у процесі читання просто замінити “мати” на “батька”, принцип дії від цього не змінюється!) Говорячи “дитина”, я маю на увазі дітей обох статей!)

Отже, якщо ви часто чуєте критику на адресу своєї дитини, якщо вам на неї часто скаржаться, то ця публікація для вас. ☝️

Згадайте зараз ту емоцію, яка виникає у вас, коли хтось скаржиться вам на вашу дитину. Наважуюсь припустити, що це сором. Вам спочатку соромно, а потім уже ви злитесь, боїтеся, ображаєтесь тощо.

А тепер скажіть, за кого насправді вам соромно? Кого насправді критикують, коли скаржаться на вашу дитину?

За себе! Так, ви відчуваєте сором, що ви – погана мати, ви сприймаєте критику на свою адресу, і вона потрапляє чітко в ціль, вражаючи відразу дві мішені:

1) вашу невпевненість у собі, як у матері;
2) ваше небезумовна любов(а значить, не любов) до дитини.

Так, саме не любов! Тому що любов не знає умов, вона є вже тому, що є об’єкт цього кохання (в даному випадку, дитина), і не важливо, якою вона відповідає чи чиїмось вимогам! 😍

Творець любить нас саме такою любов’ю, і тільки це є любов, решта не є за визначенням!

А тепер зізнайтеся собі:

– У чому ви відчуваєте свою “неідеальність”, як мати?
– Наскільки ви задоволені собою у цій ідентичності?
– Насколько вы наслаждаетесь своим материнством?

– Наскільки ви вірите в свою дитину, захоплюєтеся нею, довіряєте їй? Чи він для вас недостатньо ідеальний?

От ви і відповіли собі на запитання, чому ви часто ЧУєте критику на адресу своєї дитини, і чому вас це ТАК зачіпає! 🙈🙉

Ще раз повторюю принцип дії цього механізму (дуже вже я його люблю!)! Будучи незадоволеною собою, як мамою, ви створюєте відповідну вібрацію (я – погана мати, або недостатньо хороша мати). Цією вібрацією ви “вбудовуєтеся” в ряд подій, що підтверджує ваш намір! Дитина, оскільки вона знаходиться у безпосередній близькості до вас, відіграє вам концепцію “Я – погана мати”!

З приводу невдоволення дітьми: як каже моя Вчитель Тетяна Калашник, батьки транслюють на адресу дітей або батьківські благословення (любов, впевненість, довіра, захоплення, гордість, прийняття, спокій і т.д.), або батьківські прокляття (невдоволення, сумніви, тривогу, недовіру, критику, незадоволеність, стурбованість тощо) 🙊

Критикуючи свою дитину, будучи нею незадоволеною, ви тим самим проклинаєте її! І працює це не якимось таємничим чином, а тим самим шляхом створення вібрації наміру та підтвердження дитиною ВАШОГО наміру!

І коли ви чуєте критику на адресу своєї дитини, і після того, як вас це зачіпає, ви, навіть якщо захистили свою дитину перед “скаржником”, все одно потім висловлюєте їй своє невдоволення, оскільки, маховик невдоволення вже запущений, а як я писала в першій частині, звертати свій гнів на близьких, а тим більше на тих, хто слабший – реакція цілком звична! Що відбувається у цьому випадку?

1. Ваше невдоволення собою посилюється!
2. Ваше невдоволення дитиною зростає!
3. Ваш зв’язок з дитиною слабшає, а потім і губиться зовсім!
4. Ймовірно, свій гнів ви спрямовуєте не тільки на дитину, а й на її батька, що призведе ще й до конфлікту з партнером!
5. Біблія, як і раніше, нахабно бреше: ви намагаєтеся інших не судити, а вони з якоїсь причини не хочуть жити за цим принципом!

Список наслідків можете продовжити самі. 🤔

Що з цим робити?
Дивіться рекомендації, які я даю в першій частині роздумів на цю тему (https://mindexpert.org/2019/10/05/judge-not-lest-ye-be-judged)

З власного досвіду можу сказати, що поки я сумнівалася у собі, як у матері, і у своїй донечці, я була дуже чутлива до критики оточуючих на її адресу! Я захищала її завжди, але “осад залишався”, з усіма наслідками.

У процесі терапії я почула питання свого терапевта: “Чу маску ти надягаєш у той момент, коли ти незадоволена своєю дитиною?” І з того часу щоразу, коли я ловила себе на материнських прокльонах на адресу своєї дитини, я стягувала з себе цю маску, я навчилася дивитися на свою дочку на власні очі, сповнені любові, захоплення, довіри та гордості, транслюючи їй мільйон благословень щодня!

Далі буде!

З любов’ю,
Олена Давиденко