АБО ЧОМУ МЕНЕ КРИТИКУЮТЬ БЛИЗЬКІ?

Як ви розумієте сенс вислову Ісуса “Не судіть, та не будете судимі!”? Опустимо біблійне значення цього висловлювання про те, що не засуджуючи свого ближнього можна уникнути суду Божого. Як ви розумієте його в життєвому розумінні?

Насмілюсь припустити, що виключно, як те, що не слід засуджувати (критикувати) інших, і тоді інші не будуть засуджувати і критикувати вас.

І ось ви, твердо вирішивши жити відповідно до цього вислову (плюси в карму ніхто не скасовував 😉), перестаєте засуджувати людей, припиняєте критику, що виникає в їх адресу, знаходячи їм і їх вчинкам виправдання і намагаючись всіх “приймати”. У вас це може навіть виходити.

А що ж відбувається до вас?

А не працює! Вас продовжують критикувати (судити), ви ображаєтесь чи намагаєтесь захищатися, але щастя та внутрішньої впевненості це не додає. Та й стосунки з близькими краще від цього не стають!

Що ж робити з цим?

По-перше, як і з багатьма висловами Ісуса, зрозуміти, про що насправді він говорив.

Відпочинок на Мертвому морі стимулює мене до роздумів на такі теми. І роздуми свої на задану тему я поділю на три частини, щоб мені легко було викладати, а вам читати (“букаф” і так буде чимало 😉).

Отже, до чого я прийшла: у цій фразі (як і в ще одному знаменитому вислові Ісуса: “Полюби ближнього свого, як самого себе!”) висловлено Закон Відображення (Зовнішнє і Внутрішньому).

Що це означає у цьому контексті? Це означає, що починати знову потрібно з себе! 🤔

Механізм роботи цього явища опишу за допомогою квантової фізики. Нещодавно я на цьому ж механізмі пояснила студентам, чому не працюють бажання, але це зовсім інша історія, яка, можливо, колись теж складеться в публікацію.

Отже, повертаючись до критики: коли ви себе за щось критикуєте (судите), чимось у собі незадоволені, порівнюєте себе з іншими, ви створюєте відповідні вібрації. Це вібрації невдоволення собою, критики себе, вібрації наміру програти порівняно з кимось. 🙌

І, само собою, ваші близькі (чоловік, дружина, діти, батьки, подруги, друзі тощо), отримуючи від вас ці вібрації, реагують на них, “струшуючись”, тобто, або просто озвучують їх критикою і невдоволенням на вашу адресу, або реалізовують ваш намір програти в порівнянні і захоплюються перевагами інших, не помічаючи ваших переваг.

Але! На себе ображатися не дуже продуктивно (від цього ще більше росте попа), та й лаятись із собою не так захоплююче! Відповідно, всю силу свого праведного гніву ви звертаєте на своїх близьких, заодно в глибині душі зробивши висновок, що цей біблійний принцип не працює, а Ісусу міркувати було легко, адже він син самого Бога, а ось спробував би він пожити з таким чоловіком ( дружиною, дітьми, батьками і т.д.), тоді б ви на нього подивилися! 🙄

І це замкнене коло, по якому можна продовжити біг (маршрут-то, в принципі, відомий, реакції доведені до автоматизму), а можна звернутися до психотерапевта і почати роботу зі своїм “Внутрішнім критиком”.

На власному досвіді знаю, що це не легко і швидко. Це різна терапія у всіх за тривалістю (у мене було кілька років), а потім постійна ментальна дисципліна.

Але! Колись я ненавиділа критику на свою адресу, ДУЖЕ болісно на неї реагувала ЗАВЖДИ, будь-яке зауваження сприймала, як критику! Ах да! І пам’ятала це довго, за принципом “Я не зла пам’ятна, я просто зла і пам’ять у мене хороша!” 😈

Тепер мене не критикують мої близькі. Точніше, я не сприймаю їхні зауваження, як критику, тому що коли вони висловлюють свої побажання у вигляді невдоволення, я їм за це дуже вдячна – вони озвучують мені, що в чомусь я незадоволена собою, а отже, Любов моя до себе загрожує обрости. умовностями, тобто. перестати бути Любов’ю. Тобто, таким чином, моя улюблена сім’я показує зони мого розвитку! А решту своїх побажань вони висловлюють саме у вигляді побажань!

Зверніть увагу, що це стосується тієї критики та засудження, які вас чіпляють, ранять, кривдять, злять.

Якщо ви перестанете критикувати себе, це не означає, що всі люди перестануть вас засуджувати! Це стосується лише ваших близьких! І те, якщо вони таким чином не маніпулюють вами! Маніпуляції – це окрема тема, про неї я вже писала в одній зі своїх публікацій. Хоча, позбавляючись критики себе, ви перестанете піддаватися маніпуляціям. ☝️

І все-таки, якщо у вас здорові стосунки, проте ваші близькі вас критикують, часто не усвідомлюючи цього, у такому разі вони реально перестануть це робити!

Щодо критики не близьких вам людей, то вони, швидше за все, не перестануть це робити, а може навіть (як було зі мною), почнуть це робити з ще більшим натхненням! Тільки вас це перестане хвилювати (а може навіть розчулювати)!

Бо історія ця вже не про вас, а про них. І тоді критика оточуючих означає те, що для секретарки Вірочки з фільму “Службовий роман”:

“Отже, добрі чоботи – треба брати!” 😉

Далі буде!

“НЕ СУДИТЕ, ТАК НЕ СУДИМИ БУДЕТЕ”. Частина 2. ЧИ ЧОМУ КРИТИКУЮТЬ МОЮ ДИТИНУ?

https://mindexpert.org/2019/10 /05/judge-not-lest-ye-be-judged-part-2

З Любов’ю,
Олена Давиденко