Є один дуже поширений вислів про те, що всі наші дії ми робимо або зі страху, або з кохання.

Давайте поміркуємо про це. 

Що таке страх? Це базова емоція, породжена інстинктом самозбереження, спрямовану захист і збереження життя. Це якщо вона гаразд. 

А якщо її багато? Занадто багато? Якщо вона стає провідною? Якщо вона з короткочасної емоції перетворюється на довготривале почуття? 

Тоді людина закривається від життя, від світу. Він замикається у собі, собі, згортається, як равлик під час небезпеки, й у стані перебуває постійно. 

І в такому стані він починає чогось хотіти, чогось прагнути. Але чи можливий рух у такому стані? Ні. Можна добре орієнтуватися у своєму «будиночку», все в ньому чудово облаштувати. Але він так і залишається закритим простором, що захищає людину від життя! 

Тепло, затишно, безпечно? Відносно цікаво? Ні. 

Любов. Говорячи в термінах Позитивної психотерапії, це одна з базових потреб та одночасно здібностей людини. Людина народжується з потребою бути коханою та кохати. Друга базова потреба та здатність – пізнання. У нас із народження також закладено потребу пізнавати цей світ. Але про це трохи згодом. 

І якщо говорити про поняття емоцій та почуттів, то кохання – це почуття. Але як здатність її потрібно розвивати. Постійно. 

Повернемося до образу равлика. Вона завжди перебуває у закритому стані? Ні, лише у моменти небезпеки. 

А людина, у якої страх переважає? Майже завжди. Якщо він і висовує голову зі свого будиночка, то лише для того, щоб отримати підтвердження, що світ небезпечний. 

Але якщо ви не виходите зі свого будиночка, а життя продовжується, що відбувається? Рух є, а ви не берете у ньому участі. Вас починає мотати з боку на бік, тільки ви це вже не контролюєте. І ви набиваєте шишки, отримуєте синці, тільки це не дає можливості розвиватися. 

Який вихід? Боротися зі своїм страхом? Подолати його? А чи можна подолати і остаточно викорінити те, що від початку закладено в нас природою? Ні. 

Що ж робити? Шукати баланс. 

Знайдіть ресурс у своєму страху. Визнайте, як ваш страх захищає. Знайдіть той ступінь страху, який справді дарує вам захист і зберігає життя, дозволяє зробити паузу та оцінити обстановку. І з вдячністю, і лише в цій мірі виявляйте його у житті.

А в іншому виявляйте любов до себе – до свого тіла, природне призначення якого полягає у русі; до свого розвитку та вираження себе через цей розвиток; до своїх емоційних потреб у спілкуванні з іншими людьми, до своєї соціальності; до змісту свого життя. 

Любов і інтерес (пам’ятаєте, здатність до пізнання?) – дві основні рушійні сили, що дають нам можливість насолоджуватися теперішнім моментом і бути спрямованими у майбутнє. Збалансуйте їх інстинктом самозбереження настільки, щоб ви могли вільно рухатися вперед, враховуючи попередній досвід і накопичуючи новий. 

Це буде баланс не двох, а трьох станів. На що це вам схоже? Мені – на літак. ✈️

А ви? Пілот. І все у ваших руках! 

З любов’ю, 
Олена Давиденко