Ждуни чи творці

Ждуни чи творці

Помічена мною ще одна умовна, але таки класифікація людей!

Люди-ждуни перебувають у постійному очікуванні: від інших людей вони чекають почуттів, думок та вчинків відповідно до своїх очікувань; від життя вони чекають на події, свята, погоду, чудес!

У цьому очікуванні вони реагують на активність та досягнення інших людей, коли роздратуванням, коли заздрістю, але при цьому самі не рухаються, а продовжують чекати!

Вони не дзвонять і не підходять першими, вони відкладають смачну та гарну на свята або особливий випадок, вони завжди ставлять життю умову: «От якби…»

І в цьому відкладанні та очікуванні вони втрачають саме Життя! Вони не рухаються, але час при цьому не зупиняється, їхнє Життя проходить у цьому пасивному очікуванні! І може статися, що вони так і не діждуться!

Вони постійно розчаровуються! Тому що інші люди, та й саме Життя не поспішають відповідати їхнім очікуванням! До того ж вони нічого не роблять, щоб було так, як вони хочуть, більше того, часто вони роблять те, що призводить до прямо протилежного результату, але вони при цьому центровані не на тому, що це прямі наслідки їх вчинків, а на своєму розчаруванні.

Їхнє очікуване практично завжди не збігається з реальністю. Але робити щось, щоби це змінити (хоча б навіть своє ставлення) вони не готові! І вони охоче знецінюють усе, що є в їхньому житті, вони не помічають, що в них уже, як правило, є все, щоб бути щасливими! Їм заважають постійні очікування та їхнє споконвічне «ось якби…»!

Люди-творці, навпаки, мало чекають! Точніше, не чекають зовсім! Вони діють! Вони святкують Життя тут і зараз, не чекаючи на якийсь особливий момент. Їм не потрібна нагода, щоб бути щасливими, сніг, щоб був новорічний настрій, мільйон, щоб почуватися багатими! Вони цінують те, що вони вже зараз! Вони сповнені подяки!

Вони добре орієнтовані у своїх бажаннях і цілях, охоче йдуть до них, при необхідності вдаючись до допомоги інших людей. При відмові вони не розчаровуються (бо не вважають, що їм мають), а шукають інші варіанти. А варіанти є завжди, бо навіть казки вчили нас, що є як мінімум три шляхи! І вони готові обирати ці шляхи і усвідомлюють відповідальність за наслідки свого вибору (все те ж казкове: налево пойдёшь, направо пойдёшь, прямо пойдёшь)!

Вони замінюють пасивне очікування на активний інтерес! Їм справді цікаво, що вийде! Вони схожі на дітей – діти захоплені процесом творчості і виявляють інтерес до його результату!

Чи гарантує їм це вічне щастя? Ні. Це Життя, і в ньому трапляється все! Але люди-творці здатні помітити та відчути, коли їм добре! І їм не так багато потрібно для цього добре, тому що у них правильно розставлені пріоритети у житті.

Так вже історично склалося, що в нашому суспільстві багато людей-ждунів. Тому що всю епоху радянського періоду людей вели у якесь світле майбутнє, обіцяли їм утопічне щастя за відсутності активної особистої позиції. Ось і вийшло, що навіть покоління, які майже не застали Радянський Союз, успадковують сімейні концепції, виростаючи ждунами.

На Базовому курсі Позитивної та Транскультуральної психотерапії ми навчаємось багато чого, у тому числі й тому, як перестати чекати та почати створювати своє життя!

Подробиці та реєстрація за посиланням:

https://mindexpert.org/basic-course-of-positive-and-transc…/

Приходьте і будемо творити разом!

З любов’ю, ❤️❤️❤️
Олена Давиденко

Author: Mindexpert

Психотерапевт, Тренер Базового курсу з Позитивної та Транскультуральної психотерапії, член Всесвітньої Асоціації з Позитивної психотерапії, кваліфікований викладач практик майндфулнес та Програми зниження стресу на основі майндфулнес (MBSR)

Добавить комментарий